Блог сектору інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Софії та Олександра Русових
Translate
субота, 27 серпня 2022 р.
Віртуальна книжкова виставка «Книги про подорожі у часі від європейських письменників»
пʼятниця, 26 серпня 2022 р.
Говоримо українською І Чи буває Спас Яблуневим?
Огляд манґи «Привид Києва»
понеділок, 22 серпня 2022 р.
Віртуальна книжкова виставка «Українська державність. Історія становлення»
неділя, 21 серпня 2022 р.
Згорілі архіви СБУ, понівечені бібліотеки й церкви: які культурні пам'ятки Чернігова постраждали від війни
субота, 20 серпня 2022 р.
Віртуальна книжкова виставка «Ціна свободи : книги про українських дисидентів»
Вперше в українській
історіографії підготовлена ґрунтовна, великоформатна книга про лицаря духу,
співзасновника підпільного Українського національного фронту Зеновія
Красівського, який усе життя боровся за свободу України та легалізацію УГКЦ,
відбувши за це 26 невільничих літ, та про його чарівну дружину Олену Антонів -
берегиню політв’язнів, матір Тараса Чорновола. Книга містить твори З.
Красівського, зокрема унікальний листовний твір «Владимирський централ», вперше
опубліковану поетичну збірку «Месник», видану 1984 р. в Лондоні збірку
«Невольницькі плачі», його виступи, листи, у тому й епістолярний роман Зеновія
та активістки Міжнародної Амністії з Нью-Йорка Айріс Акагоші, спогади друзів та
співв’язнів, документи слідства й суду з архіву колишнього КДБ. Окрема частина
книжки присвячена незабутній Олені Антонів.
Доля кидала його в найнижчі низини і підіймала до найвищих висот. Тесляр, редактор, літературний критик, політв’язень, журналіст, кочегар, лідер партії Народний Рух України, ініціатор заснування Української Гельсінської спілки - це все про В’ячеслава Чорновола. Він став депутатом і активно боровся за незалежну українську державу. У чому ж полягає феномен цієї людини? Чи була його смерть політичним замовним убивством? Дізнайтеся відповіді на ці питання вже зараз.
Книга спогадів про Івана Світличного - шістдесятника, друга, вчителя, порадника, критика, редактора, перекладача, поета, громадського діяча, правозахисника, багаторічного політв’язня - ЛЮДИНУ. Згадують люди різні за віком, освітою, національністю, поглядами, але всіх об’єднує любов і повага до Івана. У нього не було розходжень між тим, що говорив і як він жив. Він знав про життя щось дуже важливе, може вирішальне... Ці слова прочитає на форзаці чудової книги той, кому пощастить взяти її в руки.
Книжку присвячено подіям, пов'язаним із виникненням і розвитком руху протесту в 1960-1980-х роках. У центрі уваги автора - протистояння української інтелігенції та радянської держави. Спроби національно-культурного відродження 1960-х років і його придушення, формування опозиції режимові, політичні течії в дисидентському русі, «український самвидав», репресії проти інакодумців, правозахисний рух - усі ці проблеми розглянуто в контексті загальної еволюції тоталітарної системи до її занепаду.
Спогади Світлани
Кириченко, активної учасниці українського визвольного руху 60-80-х років
минулого століття, відзначаються багатогранним змістом і своєрідним художнім
стилем. Це історичного масштабу унікальні свідчення про себе та епоху, про
відомі провід ні постаті новітньої доби нашого національного пробудження, про
десятки рядових творців суспільних обставин. До видання увійшли також вибрані
статті авторки. «Люди не зі страху»
друкувалися в газеті «Молодь України», у журналах «Дніпро» і «Кур'єр Кривбасу»,
звучали на хвилях національного радіоканалу «Культура».
Всесвітньо відомий
державний і громадсько-політичний діяч України Левко Лук'яненко, багатолітній
в'язень ГУЛагу, як блискучий публіцист і вдумливий аналітик у третій книжці
своїх сумних і оптимістичних спогадів та доленосних роздумів «З часів неволі»
влаштовує небайдужому й допитливому читачеві змістовно насичену й емоційно
напружену екскурсію в часі і просторі, наяву і в уяві, у «воронках» і «столипинах»,
на нарах і під нарами, а щонайбільше - в головах і серцях підмосковних катів і
жертв тоталітарного комуністичного режиму.
Як це бути персоною нон-грата на рідній
землі? Витратити роки наполегливої боротьби, все втратити, але не здаватися?
Як ніхто інший про це знає Мустафа Джемілєв - колишній політв'язень,
активіст, борець за права людини. 1991 року він зміг вперше за довгі роки
повернутися додому. 2014 року він знову його втратив. Але «Мустафа Джемілєв.
Незламний» -
не просто біографічний роман. Це розповідь про Крим та життя Мустафи Джемілєва,
які тісно пов'язані один з одним. Ця робота молодих кримськотатарських
журналістів актуальна як ніколи. Вона дає уявлення про долю кримських татар та
боротьбу цієї нації за вільне життя, а також їхнє особисте бачення цієї
боротьби.
Колишній в’язень
сумління з майже 14-річним «стажем» пропонує півсотні статей, написаних за 20
років волі, - про співкамерників Василя Стуса, Юрія Литвина, Олексу Тихого,
Валерія Марченка, Левка Лук’яненка, про в’язнів сумління Оксану Мешко, Миколу
Руденка, Петра Григоренка, Євгена Сверстюка та інших видатних особистостей.
Книжка цінна своєю суворою достовірністю й інформаційною насиченістю, моральним
максималізмом та офірним ідеалізмом, який дають лаґерні університети. Її герої -
не просто жертви Великого терору, а яскраві Особистості, які порвали пута
неправди й неволі. Як сумлінний історик, автор пропонує суспільству інформацію
про репресії 20-80-х років. Як відважний публіцист, дає яскраві оцінки своїм
сучасникам - друзям і ворогам.
Мемуар-автобіографія
одного з найвідоміших дисидентів СРСР, українського математика Леоніда Плюща
(1939-2015), вперше виданий на Заході 1979 р. п’ятьма мовами одночасно
(російською, французькою, англійською, італійською й українською), належить до
«золотого фонду» літератури антитоталітарного спротиву. Аналізуючи свій
життєвий шлях від повоєнного дитинства до Дніпропетровської психтюрми, куди
його вкинуто було з початком репресій 1972 р., Л. Плющ створює безцінний
панорамний портрет цілого покоління «шістдесятників», якому історія дала шанс
звільнити свою свідомість від гіпнотичної влади авторитаризму.
Видання охоплює
проблематику національних і людських прав. У ньому окреслено феномен
шістдесятництва, вітчизняного самвидаву, зародження дисидентського
(правозахисного) руху. Довідник містить не лише біографічні дані окремих діячів
та інформацію про їхні твори, неформальну пресу і правозахисні різномовні
видання, а й детальну бібліографію творчості учасників руху опору, політв'язнів
і репресованих, спогадів і статей, відгуків іноземної преси. Тут подано
інформацію про діяльність підпільних груп в Україні, а також організацій і
комітетів на захист українських політв'язнів у Західних країнах. Окрему увагу
приділено репресіям радянської влади. Низка статей стосується діяльності
української діаспори, а також тих різнонаціональних діячів, які виступали на
захист представників українського правозахисного руху, співпрацювали з ними й
передавали український самвидав на Захід.
Ніхто не знає, в чому полягає загадка
слави. Часто трапляється, що про те, хто все життя перебував в епіцентрі подій,
забувають одразу після смерті. До Василя Стуса широка популярність прийшла
після перепоховання 1989-го. Яка причина: поетична творчість? героїка життя?
непримиренність позиції? здатність перейматися чужим болем? На ці та інші
питання намагається знайти відповіді син поета - Дмитро, який майстерно
поєднує об'єктивні біографічні відомості про життя Василя Стуса із власними
спогадами та спостереженнями про батька, парадоксально зіставляє контексти,
змішує високий науковий та белетристичний стиль.
На прикладі брутальної розправи з подружжям талановитих українських інтелігентів ця книга однією з перших у вітчизняній історіографії з'ясовує мовою архівних документів колишнього КГБ механізм фабрикування кримінальних справ щодо політичної опозиції тоталітарному режимові в 60-80-х роках XX століття.
Михайло Хейфец -
колишній в'язень Мордовських таборів. Там у 1974-1978 роках він заприязнився з
українськими політв'язнями В. Стусом, В. Чорноволом, М. Руденком, 3. Попадюком,
В. Овсієнком та іншими, про яких він щиро й сердечно розповідає в цій книжці.