У Чернігові презентували видання про дослідницю Сіверщини та хранителів старожитностей
1 лютого. Наприкінці січня, а саме 28 січня, в історичному центрі Чернігова, у Блакитній вітальні ОУНБ імені Софії та Олександра Русових, відбулося перше в цьому році засідання клубу «Краєзнавець». Подія об’єднала наукову спільноту навколо двох важливих тем: вшанування пам’яті відомої дослідниці Світлани Іваницької та презентації маловідомих сторінок історії Музею українських старожитностей Василя Тарновського. Центральною подією заходу стала презентація збірника «Світлана Іваницька. Пропам’ятна книжка: Спогади друзів. Єфремознавчі студії». Видання присвячене пам’яті доктора історичних наук Світлани Іваницької (1964–2024), чиє життя обірвалося два роки тому. Хоча пані Світлана народилася і працювала у Запоріжжі, її науковий інтерес був тісно пов'язаний із Чернігово-Сіверщиною. Вона була однією з провідних дослідниць української ліберально-демократичної інтелігенції та постаті Сергія Єфремова. Друга частина засідання була присвячена презентації книги «Хранителі: нариси про очільників Музею українських старожитностей В. В. Тарновського в Чернігові» (2025). Автори дослідження — знані чернігівські науковці Світлана Половнікова та Олександр Коваленко. Книга висвітлює драматичний період в історії музею (1902–1921 рр.) через призму доль його очільників: Андрія Шелухіна (керував у 1902–1911 рр.); Вадима Модзалевського (1911–1912 рр.); Івана Рашевського (1912–1921 рр.). Презентацію провели нинішній директор історичного музею Максим Блакитний та наукові співробітниці Наталія Самохіна і Світлана Сергєєва. Модераторка заходу, завідувачка відділу краєзнавства Ірина Каганова, представила тематичні виставки, що ілюструють науковий шлях Світлани Іваницької та еволюцію Чернігівського історичного музею.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Бібліотеки області
Коропські «Первоцвіти» в Чернігові
26 лютого в Чернігівській Центральній бібліотеці ім. Михайла Коцюбинського відбулася літературна зустріч із письменницями творчого об'єднання «Первоцвіти Коропщини» – Любов’ю Борисенко, Світланою Милько, Тамарою Висоцкою та Валентиною Михайленко. Ця подія стала справжнім святом слова. Кожна з авторок презентувала свою книгу, відкриваючи перед чернігівською аудиторією власний творчий світ. Валентина Михайленко познайомила присутніх з колегами по перу, знайшла для кожної авторки теплі, проникливі слова, окреслила особливості їхнього творчого почерку. Любов Борисенко представила поетичну збірку «На клавішах споришів» – глибоку, ліричну, сповнену мажорних і мінорних інтонацій життя. Світлана Милько презентувала збірку поезій «Мій вертоград», у якій звучать мотиви любові до малої батьківщини, пам’яті та духовної краси. А гумористичні поезії Світлани викликали щирі усмішки. Тамара Висоцка розповіла про свій роман, що нещодавно вийшов із друку, поділилася історією його створення та життєвими обставинами, які стали поштовхом до написання. Зала тепло й щиро сприймала виступи. Відчувалося, що поетичні рядки торкаються душ слухачів, знаходять відгук у серцях.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
«Ідентичність, що звучить українською»: у Чернігові відбувся круглий стіл з нагоди Міжнародного дня рідної мови
21 лютого. З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який щорічно відзначають 21 лютого, напередодні в Чернігові відбувся круглий стіл «Ідентичність, що звучить українською», у якому взяли участь заступниця Чернігівського міського голови Вікторія Пекур, начальник управління культури та туризму міської ради Олександр Шевчук, голова СПС станиці Чернігів «Пласт-НСОУ», представники освітянської та журналістської спільнот, працівники міської бібліотечної системи. Захід відбувся в Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського. Під час круглого столу обговорювали освітні ініціативи, важливість формування мотивації до переходу в спілкуванні на українську мову в різних вікових групах, розвиток міського простору, екскурсійну діяльність тощо. Учасники були єдиної думки: важливо, щоб українська звучала не лише на роботі чи під час навчання, а й у побуті, у розмовах із рідними. Саме в неформальному спілкуванні мова перестає бути «обов’язком» і стає звичною частиною повсякденного життя людини.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
«Поезія, народжена Майданом». Поетична година в бібліотеці
17 лютого. Поетична година «Поезія, народжена Майданом» пройшла у Ніжинській центральній бібліотеці. 20 лютого ми вшановуємо подвиг учасників Революції Гідності, які у 2014 році проявили громадянську й національну відвагу, змінивши хід історії нашої держави. Про це нагадала присутнім заввідділом обслуговування ЦБС Тамара Колотило. Творча спільнота «вітальні» читала вірші, присвячені Героям Небесної Сотні, які віддали життя за європейський вибір своєї країни. ЄвроМайдан став масовим громадянським протестом проти антиконституціх дій влади. Усі члени бібліотечної «вітальні» отримали янголят, зроблених руками умільців клубу «На- Вчись!».
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Теплі історії в зимовий вечір: читацький клуб відкрив для себе «Шептуху»
6 лютого. В затишній залі Бобровицької бібліотеки для дорослих зібралися справжні шанувальники сучасної української літератури. Читацький клуб «Теплі історії» присвятив своє чергове засідання обговоренню роману Горіха Зерня «Шептуха» — книги, яка не залишила байдужим жодного з присутніх. Ще до початку офіційної частини учасники зібралися біля столу з чаєм та домашньою випічкою. М'яке світло, аромат свіжозавареного чаю та передчуття цікавої розмови створили саме ту «теплу» атмосферу, за яку клуб і отримав свою назву. А ще кожна учасниця створила свій особистий трав’яний оберіг із запашних лікувальних трав, який понесла додому, як нагадування про зустріч. Завершився вечір неперевершеним співом учасниць клубу Аліни та Інги. Українська автентична пісня наче розчинила бібліотечний простір та перенесла нас у світ своїх теплих спогадів та історій.
Читати на блозі науково-методичного відділу Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових - Режим доступу ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Музеї
Зимові традиції очима дітей: у Чернігові відкрили виставку переможців конкурсу
25 лютого. 17-річна Анастасія Закревська стала переможницею щорічного конкурсу образотворчого мистецтва «Святкові зимові розваги». Цьогоріч дівчина здобула гран-прі. Її картина «Чернігівські колядники» відтворює традиції святкування українського Різдва. Разом із картиною Анастасії Закревської в одній із виставкових зал Чернігівського обласного художнього музею експонуються ще кілька десятків робіт. Усі вони – переможці та призери Відкритого міського конкурсу образотворчого мистецтва. Це роботи юних художників із Чернігова й області, які цьогоріч здобули призові місця. Чернігівці можуть переглянути роботи переможців конкурсу в робочі години Чернігівського обласного художнього музею.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Музей у тривожній валізі: в Чернігові презентують шлях Луганського краєзнавчого музею через окупацію та евакуацію
23 лютого. У Чернігівському обласному художньому музеї відкрилася виставка «Музей у тривожній валізі». Ця виставка банерів – історія Луганського краєзнавчого музею, що пройшов шлях окупації, евакуації та відродження. Історія цієї «музейної валізки» розпочалася ще в 2014 році, коли окупаційна влада захопила всі установи в місті Луганськ. Тоді працівники музею, які не змирилися з окупацією, були змушені залишити місто. Відродити музей вдалось у місті Старобільськ за 100 км від Луганська. Проте вже на початку 2022 року команда музею розпочала новий етап евакуації. 1 березня 2022 року російські загарбники окупували Старобільськ, і працівники музею після пережитого були змушені знову евакуйовуватися, тепер уже до Львова. В квітні 2024 року музей переїхав до Києва. Ця виставка – розповідь про те, як музей продовжує існувати поза межами власної будівлі завдяки збереженим архівам, речам, фотографіям і свідченням працівників, які рятували та відновлювали музей.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
«Крізь темряву – світло»: сучасність на полотнах творчої молоді Ніжина
21 лютого. У відділі Художній музей Ніжинського краєзнавчого музею відкрилася виставка «Крізь темряву – світло». У ній представлені роботи здобувачів освіти Ніжинського фахового коледжу культури і мистецтв імені Марії Заньковецької спеціальності «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація». На стінах зали – роботи молоді, яка розпочала і закінчує навчання у період повномасштабної війни. Кожен з них уже сформував власний стиль і манеру виконання. Завдяки цьому вони майстерно передали своє бачення реальності, у якій живуть. Ці полотна – роздуми покоління, яке формує своє майбутнє під час війни. І кожен студент мав можливість розповісти про емоції, які вони вклали у свої твори.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
У музеї Коцюбинського знайшли рідкісні фільми
20 лютого. У Чернігові виявили рідкісні плівкові копії українських фільмів 1950-х років, знятих за творами письменника Михайла Коцюбинського. Знахідку зробили у літературно-меморіальному музеї-заповіднику письменника під час роботи з фондами. Українськомовні версії екранізацій знайшли головна зберігачка фондів музею Катерина Федько разом і кінознавець Довженко-Центру Олег Оліфер. Інформація про знахідку опублікована на офіційній сторінці Довженко-Центру у Facebook. Серед виявлених матеріалів – кілька фільмокопій на кіноплівці: короткометражки «Пе-коптьор (На піч)» (1956, режисер Володимир Карасьов); «Коні не винні» (1956, режисер Станіслав Комар) – обидві стрічки виробництва Одеської кіностудії. Також знайдено повнометражні картини: «Кривавий світанок» (1956, режисер Олексій Швачко); «Дорогою ціною» (1957, режисер Марк Донськой) – виробництва кіностудії імені Довженка. Багато українських фільмів 1950–1960-х років знімалися у двох версіях – українською та російською мовами. Проте українмовні копії часто не зберігалися, і значна їх частина сьогодні вважається втраченою. Саме тому виявлення оригінальних плівок називають великою удачею для дослідників українського кіно.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
У Ніжинському музеї відкрилась виставка творчих робіт студентів коледжу культури
18 лютого у відділі Художньому музеї Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського відбулося відкриття виставки «Крізь темряву – світло». Експозиція презентує творчі роботи здобувачів освіти КЗ «Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької» за спеціальністю «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація». Назва виставки символічна – вона про пошук світла у складні часи, про внутрішню опору, пам’ять, надію та силу мистецтва, яке здатне проростати навіть крізь темряву. У роботах молодих митців – глибокі роздуми, емоції та особисті переживання, втілені мовою живопису та художнього образу.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Шестовицький могильник і його першовідкривач: музейна зустріч у Чернігові
17 лютого. У Чернігівському обласному історичному музеї імені В. В. Тарновського відбулася музейна зустріч, присвячена 135-річчю від дня народження видатного українського археолога Петра Смолічева. Значну частину свого життя історик присвятив вивченню Чернігівщини. Саме Петро Смолічев започаткував дослідження Шестовицького могильника – одного з найбільших на Чернігівщині. За часів Давньоруської держави там існувало варязьке поселення. Здобуті археологом матеріали мають важливе значення для вивчення процесу становлення феодальних відносин на території Київської держави. Під час цих розкопок було виявлено унікальні знахідки, які експонувалися в історичному музеї до початку повномасштабного вторгнення. Згодом дослідження Шестовицького могильника продовжилися у другій половині ХХ століття вже іншими археологами. Востаннє розкопки на цій території проводилися у 2012 році.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Для всіх закоханих: на Чернігівщині експонують весільні рушники
17 лютого. Виставка весільних рушників відкрилася у День закоханих КЗ «Бахмацький історичний музей імені М.Г. Яременка». Усі вишиті шедеври створені руками Ніни Бережної, уродженки села Курінь, яка присвятила життя мистецтву народної вишивки. Валентина Пушенко, директорка КЗ «Бахмацький історичний музей імені М.Г. Яременка» Бахмацької міської ради розповіла, що Ніна Бережна захопилася рукоділлям змалечку. Перші стібки їй показала мати, Марія Остапівна Корецька. Ім’я Ніни Бережної відоме далеко за межами рідного села. Нині її весільні рушники, виготовлені на замовлення, благословляють нові родини, нагадуючи: рушник символізує подружнє щастя, вірність та продовження роду.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
У Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відкрито виставку «Творчість на лінії боротьби»
12 лютого у Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відкрито виставку Олександра Терещенка «Творчість на лінії боротьби» – про архітектуру, яка пам’ятає, і про мистецтво, яке свідчить. Від історичних реконструкцій – до зруйнованих війною будівель, від символу тяглості – до знака втрати й вразливості. Виставка пропонує простежити трансформацію образу архітектури, що з часом набуває рис травматичного досвіду війни та стає носієм пам’яті й відповідальності. У графічних роботах Олександра Терещенка архітектура постає не просто формою, а доказом історичного зламу, у якому опинилася Україна. Експозиція актуалізує питання збереження культурної спадщини та ролі мистецтва як способу фіксації подій сучасності – як свідчення, що не дозволяє втратам залишитися непоміченими. У виставці представлені твори 2013–2024 років, що зображують архітектурні пам’ятки Чернігова й Чернігівщини, Одеси, Костянтинівки, а також будівлі, зруйновані внаслідок російської збройної агресії. Олександр Терещенко – чернігівський художник, історик, археолог, ілюстратор і військовослужбовець Збройних Сил України. Поєднуючи досвід науковця й воїна, він документує не лише архітектуру, а й сам момент історії, який ми проживаємо сьогодні.
Читати на сайті Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА - Режим доступу ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
.jpg)
